Внимание как психологичний процесс


ДВНЗ „Макіївський політехнічний коледж”






Методична розробка
з теми
„Увага, як психологічний процес
та методи її дослідження”
з предмету „Основи психології” при підготовці
молодших спеціалістів зі спеціальності „Організація виробництва”.












2010

Методична розробка заняття з дисципліни „Основи психології”. Підготувала Волошина Р. Г. – викладач ДВНЗ „Макіївський політехнічний коледж”-2010








Викладено методику проведення лекції з елементами практичних досліджень, спрямованих на виявлення розвитку уваги у студентів.




Для викладачів психології вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.







Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально – економічних дисциплін.



ПЛАН ЗАНЯТТЯ
"________”_____________"200_ р
Група: ОВ-21
Спеціальність: Організація виробництва
Тема заняття: „Увага, як психологічний процес та методи її дослідження”
Мета заняття:
Методична –
Втілювати дослідницькі методи роботи;
Запроваджувати активні методи самодослідження.
Навчальна –
Вчити активно сприймати лекційний матеріал;
Навчати розумінню значення уваги для повноцінного розвитку особистості;
Дати поняття методів дослідження та їх практичного використання.
Виховна –
Виховувати бажання самовдосконалення;
Продовжувати виховувати особистісні якості, що впливають на розвиток пізнавальних процесів;
Формувати моральний аспект уваги як психологічного процесу.
Розвиваюча –
Розвивати психологічні процеси через уміння їх досліджувати;
Стимулювати розвиток уважного ставлення до оточуючого середовища та людей.

Вид заняття: лекція.
Вид лекції: тематична лекція.

Форма проведення заняття: лекція з елементами практичних досліджень.

Межпредметні зв'язки:
Забезпечуючі: ОБВ, БЖД,
Забезпечувані: БЖД, ОБВ.
Методичне забезпечення: картки, роздатковий матеріал, таблиці Шульте,
Таблиці коректурних проб.
Література: Обов'язкова:
Гиппенрейтер Ю.Б. Деятельность и внимание // А.Н. Леонтьев и современная психология / Под ред.А.В. Запорожца и др. – М.: Издво МГУ, 1983.
Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2002.
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Отв. ред. А.Ф. Кудряшов. – Петрозаводск, 1992.

Додаткова:
Методики психодиагностики в спорте: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2114 «Физ. воспитание» / В.А. Марищук, Ю.М. Блудов, В.А. Плахтиненко, Л.К. Серова. – М.: Просвещение, 1984.
Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. Пособие для индустриально-педагогических техникумов. – М.: Высш. школа,1980.
Практикум по возрастной психологии / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. – СПб.: Речь, 2001. – 163 с.
Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова.– М.: Просвещение, 1979.
Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева.– СПб.: Изд-во «Питер», 2000.
Практикум по психологии / Под. ред. А.Н. Леонтьева,
Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1972.
Сосновский Б.А. Лабораторный практикум по общей психологии: Учебно-методическое пособие для студентов-заочников педагогических институтов / Под ред. В.М. Гамезо. – М.: Просвещение, 1979.
Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н. Леонтьева и др. –М.: Изд-во МГУ, 1976.














ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Організаційний момент 1хв.
Привітання студентів
Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2. Ознайомлення студентів з темою, планом заняття. 2 хв.
Викладач: Найбільш природно було б сьогодні познайомити вас з психологічним процесом, який впливає на ступінь взаємодії людини зі світом, та вільно нею регулюється.

Діяти будемо за планом:
1. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО УВАГУ.
2. ФУНКЦІЇ УВАГИ.
3. ХАРАКТЕРИСТИКИ УВАГИ.
4. ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ УВАГУ.
5.ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ.

3. Мотивація навчання: 1хв. Викладач: Вивчення теми має допомогти кожному зрозуміти значення уваги для людини, пізнати особливості своєї уваги та навчитись корегувати свою увагу з метою самовдосконалення.
4. Актуалізація опорних знань: 4хв. Викладач: Вивчати пізнавальні процеси ми почали зі сприйняття, тому зараз ви мені розповісте про сприйняття та його види. (Відповіді студентів). 5.Коментар відповідей та робіт студентів 1хв.
6. Викладення та вивчення нового матеріалу (лекція) 20 хв.


1. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО УВАГУ
В кожний момент часу на людину впливає величезна кількість різних подразників. Проте людина реагує, виділяє лише деякі з них, тобто людина постійно здійснює відбір необхідної для забезпечення діяльності і поведінки інформації. Цей відбір значущої для людини інформації є функцією уваги.
Проблема уваги в історії психології викликала дуже багато суперечок. Перш за все дискутувалося питання щодо того, чи є увага самостійним психічним процесом. Представники одного підходу вважають, що особливого, незалежного змісту уваги не існує, що увага є лише стороною інших психічних процесів. Так, наприклад, представники моторної теорії уваги Декарт, Рібо, Болдуін розглядали увагу як результат рухового пристосування; в теорії Гербарта і Гамільтона увага представлялася як результат обмеженості об'єму свідомості; в англійській асоціативній психології стверджувалося, що увага є результат емоцій; в роботах Лейбніца, Вольфа, Канта, Вундта і ін. увага розглядалася як результат апперцепції; гештальтпсихологи вважали, що напрям і об'єм уваги цілком визначаються законами структурного сприйняття.
Представники іншого напряму, навпаки, схильні розглядати увагу як особливий психічний процес, що має свій специфічний зміст, що не зводиться до характеристик інших психічних процесів.
Єдності в розумінні уваги дотепер не існує. Слід погодитися з тим, що увага – це специфічний психічний процес, який є необхідною стороною всіх інших психічних процесів і невід”ємний від них. Увага характеризує динаміку протікання психічних процесів і станів людину.
Разом з тим увага має свої, характерні тільки для нього специфічні характеристики (наприклад, коливання уваги або його об'єм).
Увага – це спрямованість психіки (свідомості) на певні об'єкти, що мають для особи стійку або ситуативну значущість, зосередження психіки (свідомості), що припускає підвищений рівень сенсорної, інтелектуальної або рухової активності.
Під спрямованістю розуміється перш за все вибірковий (селективний) характер протікання пізнавальної діяльності.
Вибірковість виявляється у виборі даної діяльності, відборі даних дій і в більш менш тривалому їх збереженні (тривалому утриманні певних образів в свідомості).
Іншою характерною особливістю уваги є зосередження (концентрація) психічної діяльності (зосередження суб'єкта на об'єкті). Зосередження припускає відволікання від всього стороннього, що не відноситься до даної діяльності, і гальмування (ігнорування, усунення) побічної, конкуруючої діяльності. Завдяки цьому віддзеркалення об'єктів даної діяльності стає більш ясним і виразним.
Із зосередженістю пов'язана інтенсивність, або напруженість, увага. Чим більше інтерес до діяльності (чим більше усвідомлення її значення) і чим важче діяльність (чим менш вона знайома людині), чим більше вплив відволікаючих подразників, тим більше інтенсивною (напруженим) буде увага.
2. ФУНКЦІЇ УВАГИ
Єство уваги виявляється перш за все у відборі значущих, релевантних, тобто відповідних потребам, особі і діяльності дій і ігноруванні (гальмуванні, усуненні) інших неістотних, побічних, конкуруючих дій.
Разом з функцією відбору виділяється функція утримання або збереження інформації.
Найважливішою функцією уваги є також регуляція і контроль протікання діяльності. (П.Я. Гальперін)

3. ХАРАКТЕРИСТИКИ УВАГИ.
3.1. Стійкість уваги визначається тривалістю збереження інтенсивної (концентрованого) уваги. Стійкість – характеристика уваги в часі. Показник стійкості – висока продуктивність діяльності (об'єм, точність роботи) протягом деякого проміжку часу. Тривалість інтенсивного зосередження залежить від ряду умов: від характеру і змісту діяльності, яка скоюється за наявності того або іншого виду уваги, від ставлення до об'єкту уваги, від ступеня інтересу до даного предмету або діяльності. Ступінь стійкості уваги росте із збільшенням складності об'єкту уваги. Проте ця складність повинна бути оптимальною, в противному випадку можливо швидке настання стомлення і ослаблення зосередження.
Аналіз особливостей стійкості уваги показує, що вона не означає його статичності, що стійкість пов'язана з динамічними характеристиками уваги.
3.2. Однією з динамічних особливостей уваги є коливання уваги. Під коливанням увага розуміються періодичні короткочасні мимовільні зміни ступеня інтенсивності уваги. Коливання уваги виявляються в тимчасовій зміні інтенсивності відчуттів.
Існує декілька теорій, що пояснюють цю особливість уваги. Так, коливання при дії елементарних подразників пов'язують з локальною адаптацією (пристосуванням до подразника) органів чуття. В сучасній нейрофізіології висувається низка нових гіпотез про коливання уваги. Коливання уваги пов'язують з коливанням низки фізіологічних функцій організму, таких, як артеріальний тиск, дихання, з ритмічним характером сенсорної фільтрації, з ритмічним функціонуванням певного типу нейронів. Рухливість, динамічність уваги при сприйнятті добре ілюструються так званими подвійними зображеннями.

3.3. Перемикання уваги виявляється в швидкому переході від однієї діяльності до іншої. Це – швидке переміщення уваги, обумовлене свідомо і навмисно поставленою новою задачею. Перемикання може також виявлятися або в переході від одного об'єкту певної діяльності до іншого, або від однієї операції до іншої. В цьому випадку перемикання відбувається усередині однієї діяльності.
При характеристиці процесу перемикання можливо виділення ряду показників:
- перехідний інтервал, або час перемикання, тобто час, що затрачує на перехід від однієї діяльності (одного об'єкту, операції) до іншої;
- об'єм роботи в одиницю часу (в порівнянні з об'ємом роботи, виконаним в той же час в діяльності без перемикання уваги) (як показник продуктивності можна розглядати і час виконання визначеного за об'ємом матеріалу);
- точність роботи, її безпомилковість або наявність помилок перемикання, в яких може виявлятися гальмуючий вплив попередньої діяльності.
Можна говорити про повне завершене перемикання або про неповне, незавершене. При неповному, незавершеному перемиканні людина, приступивши до виконання нової роботи, не відключається фактично від попередньої і виконує нову роботу за правилами старої, що і веде до помилок.
Успішність перемикання залежить від характеру особливостей виконання попередньої і подальшої діяльності (показники перемикання значно знижуються при переході від легкої діяльності до важкої). Успішність перемикання пов'язана і з відношенням людини до попередньої діяльності: чим цікавіше попередня діяльність і менш цікава подальша, тим важче відбувається перемикання.
Багато сучасних професій, де людина має справу з частими і раптовими змінами в об'єктах діяльності, пред'являють високі вимоги до того, що перемикається уваги.

Перемикання уваги не потрібне змішувати з відволіканням – мимовільним відхиленням уваги з основної діяльності на сторонні об'єкти, негативно впливаючим на виконання роботи.
Легке відволікання уваги характеризує його недостатню стійкість. Відволікаюча дія сторонніх подразників залежить від їх особливостей і від характеру виконуваної роботи.
3.4. Розподіл уваги. Під розподілом увага розуміє таку його властивість, яка обумовлює успішність одночасного виконання двох (або більш) видів діяльності (або декількох дій в процесі однієї діяльності). В складних сучасних видах праці може одночасно поєднуватися два або декілька видів діяльності; діяльність може складатися і з декількох різних, але одночасно протікаючих процесів (дій), кожний з яких відповідає різним задачам. У всіх цих випадках людині необхідно розподіляти увагу, тобто одночасно зосереджувати його на різних процесах (об'єктах). При цьому різною є не тільки кількість одночасно здійснюваних дій, але і ступінь виразності їх усвідомлення. Наприклад, оператор, що управляє об'єктом, що рухається, повинен спостерігати за свідченням приладів і стежити за навколишнім оточенням, що змінюється, здійснювати операції контролю і управління.
Високий рівень розподілу уваги – одна з обов'язкових умов успішності майже будь-якого сучасного виду праці.
Рівень розподілу уваги залежить від ряду умов:
- характеру видів діяльності, що суміщаються (вони можуть бути однорідними і різнорідними);
- ступені їх складності;
- знайомства і їх звичності (тобто від ступеня оволодіння основними прийомами діяльності). Так, ніж види діяльності, що складніше суміщаються, тим важче розподіляти увагу. При поєднанні розумової діяльності і моторної продуктивність розумової діяльності може знижуватися більшою мірою, ніж моторної. Трудність представляє поєднання двох видів розумової діяльності.
У всіх випадках основною умовою можливості розподілу уваги є те, що кожний з виконуваних видів діяльності знайомий і один з них до деякої міри звичний, автоматизований або має нагоду автоматизуватися.
3.5. Об'єм уваги – це така його характеристика, яка визначається кількістю інформації, одночасно здатної зберігатися у сфері свідомості людини. Середній об'єм уваги людини рівний 5-7 одиницям інформації.

4. ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ УВАГУ
Можна виділити, принаймні, дві групи чинників, які забезпечують виборчий характер психічних процесів, визначаючи як напрям, так і об'єм і стійкість свідомої діяльності.
До першої групи відносяться чинники, що характеризують структуру зовнішніх подразників, що доходять до людини (або структуру зовнішнього поля), до другої – чинники, що відносяться до діяльності самого суб'єкта (структура внутрішнього поля). Першу групу складають чинники зовні сприйманих суб'єктом подразників; вони визначають напрям, об'єм і стійкість уваги, зближуються з чинниками структури сприйняття.
Першим чинником, що входить до цієї групи, є інтенсивність (сила) подразника. Якщо суб'єкту пред'являється група однакових або різних подразників, один з яких виділяється своєю інтенсивністю (величиною, забарвленням і т.п.), увага суб'єкта притягується саме цим подразником. Природно, що коли суб'єкт входить в слабо освітлену кімнату, його увага зразу ж притягується лампочкою, що раптово зажевріла. В тих випадках, коли в сприйманому полі виступають два рівних по силі подразника і коли відносини між ними настільки урівноважені, що жоден з них не домінує, увага людини набуває нестійкого характеру, і виникають коливання уваги, при яких то один, то інший з них стає домінуючим.

Другим зовнішнім чинником, що визначає напрям уваги, є новизна подразника або його відмінність від інших подразників. Якщо серед добре знайомих подразників нема таких , які різко відрізняються від інших або є незвичайними, новими, віни зразу ж починають привертати до себе увагу і викликають спеціальний орієнтовний рефлекс.
Всі перераховані чинники, що визначають напрям і об'єм уваги, відносяться до особливостей впливаючих на суб'єкта зовнішніх подразників, інакше кажучи, до структури що поступає із зовнішнього середовища інформації.
Ці чинники необхідно враховувати для того, щоб навчитися управляти увагою людини.
До другої групи чинників, що визначають напрям уваги, відносяться ті, які пов'язані не стільки із зовнішнім середовищем, скільки з самим суб'єктом і із структурою його діяльності.
До цієї групи чинників відноситься перш за все той вплив, який надають потреби, інтереси і «установки» суб'єкта на його сприйняття і протікання його діяльності.
Легко переконатися в тому, що сильний інтерес людини, що робить одні сигнали домінуючими, одночасно гальмує всі побічні, що не відносяться до сфери його інтересів сигнали. Добре відомі факти, говорячі про те, що учені, занурені в рішення складної задачі, перестають сприймати всі побічні роздратування, виразно указують на це.
Істотне значення для розуміння чинників, що направляли увагу людини, має структурна організація людської діяльності.
Увага визначається психологічною структурою діяльності і істотно залежить від ступеня його автоматизованості.
Процес автоматизації діяльності призводить до того, що окремі дії, що привертали увагу, стають автоматичними операціями, і увага людини починає зміщуватися на кінцеву мету, перестававши притягуватися добре зміцненими звичними операціями.

8. Закріплення знань студентів: 40 хв.
Викладач : кожен з нас до цієї хвилини не загострював увагу щодо своїх характеристик психічних процесів.
Ми проведемо деякі наукові дослідження і зрозуміємо, на що здатна увага кожного з нас. Робити висновки належить вам.

8. ПРАКТИКУМ
8.1. Дослідження вибірковості уваги(методика Мюнстерберга)
Джерело: Практикум по віковій психології / Під ред.Л.А. Головей, Е.Ф. Рибалко. – СПб.: Мова, 2001. – 163 з.
Мета – вивчення особливостей вибірковості уваги.
Стимульний матеріал: буквений текст, серед якого є слова, секундомір – див. додаток 1.
Хід виконання роботи.
Експериментатор пропонує випробовуваному буквений текст, серед якого є 25 слів. Випробовуваний повинен прочитувати текст, його задача – знайти серед букв слова і підкреслити їх.
Експериментатор фіксує час виконання завдання.
Інструкція.
«На бланку надруковані букви російського алфавіту, серед яких є слова. Вам необхідно знайти ці слова і підкреслити їх, починаючи з першою буквою і кінчаючи останню. Завдання потрібно виконати швидко і точно».
Обробка і аналіз результатів.
1. Порівнюючи з ключем, необхідно визначити кількість правильно виділених слів випробовуваним.
2. Визначити кількість помилок (помилками вважаються пропущені і неправильно виділені слова).
3. На підставі кількості правильно знайдених слів і кількості помилок зробити висновок про особливості вибірковості уваги випробовуваного.
4. Оцінити успішність уваги по наступній формулі:
А=В+Т, де В=с–m/(c+n); з – загальна кількість виділених слів; m – кількість помилково виділених слів; n – кількість пропущених слів; Т – поправка на якийсь час. Оцінка Т визначається по таблиці.

Час виконання (сек) Т,
122 +2
122–209 +1
209–385 0
385–473 –1
473–561 –2
561–649 –3
649–737 –4
737–825 –5
825 –6
5. Отриманий результат Т порівняти з середньогруповим.

8.2. Дослідження стійкості уваги (методика Рісса)
Джерело: Платонов К.К. Психологічний практикум: Навчань. допомога для індустріально-педагогічних технікумів. – М.: Висш. школа, 1980. – 83 з.
Мета – визначення ступеня стійкості уваги при його зосередженні і вплив тривалої роботи на стійкість уваги.
Стимульний матеріал: варіанти бланків з переплутаними лініями, секундомір, ключ для перевірки – див. додаток 2.
Хід виконання роботи.
На бланку в прямокутнику проведено двадцять п'ять переплутаних ліній, які починаються з його лівої сторони і закінчуються у правої. З лівого боку лінії пронумеровані від 1 до 25. Випробовуваний повинен прослідити хід кожної лінії і поставити з правої сторони той же номер, що і у лівої.
Експериментатор фіксує час початку і завершення дослідження, а також час, за який випробовуваний знаходить закінчення кожних п'яти ліній по порядку (з першою по п'яту, з шостою по десяту і т. д.).
Інструкція.
«На бланку Ви бачите ряд ліній, переплутаних між собою. Ваша задача – прослідити кожну лінію зліва направо і у правого кінця поставити той же номер, який стоїть на бланку у її лівого кінця. Ви повинні почати з першої лінії, потім перейдете до другої і т.д. Стежити за лініями треба тільки очима, допомагати пальцями, олівцем не можна. Прагніть працювати швидко і не робити помилок».
Обробка і аналіз результатів.
1. Визначити кількісні показники (загальний час, що затрачує випробовуваним на знаходження ліній; час, що затрачує на знаходження з 1 по 5 лінію, з 6 по 10, з 11 по 15, з 16 по 20, з 21 по 25).
Побудувати графік. На основі отриманих даних необхідно зробити висновок про вплив стомлюваності на виконання завдання випробовуваним.
2. Визначити кількість помилок. Правильність перевіряється звіренням бланка випробовуваного з ключем. Помилки в нумерації ліній і повільне виконання свідчить про низьку здібність до стійкості уваги при дослідженні ліній. Про стійкість (або виснажуваності) уваги можна судити по зниженню темпу виконання завдання від його початку до кінця.
3. При спостереженні за випробовуваним слід зазначити: переважає установка на швидкість або на точність; чи упевнений він в своїх діях, чи багатократно себе перевіряє; чи важко зосередити увагу на дослідженні ліній, чи з'являється бажання допомогти собі яким-небудь шляхом (пальцем, олівцем) або виконує завдання без праці.
4. При опит випробовуваного необхідно взнати, що в даному завданні було важким для нього, отчого він поволі виконував роботу, чи боявся зробити помилки або іноді збивався в дослідженні ліній і вимушений повертатися до початку.
8.3. Дослідження закономерностей розподілу уваги коректурним методом Б. Бурдона
Джерело: Практикум по психології / Під. ред. А.Н. Леонтьева Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Ізд-во МГУ, 1972. – 95 з.
Мета – прослідити особливості діяльності в ситуації розподілу уваги.
Стимульний матеріал: друкарські бланки коректурної проби; секундомір; зв'язаний текст – див. додаток 3.
Хід виконання роботи.
Дослідження складається з двох етапів.
На першому етапі, який триває 5 хвилин, випробовуваний, проглядаючи кожну строчку коректурної проби, повинен щонайшвидше різними способами закреслювати букви «К», «О», а букву «Н» обводити кружком, наприклад . Для того, щоб враховувати динаміку продуктивності роботи за кожну хвилину, експериментатор після закінчення хвилини говорить слово «біса». Випробовуваний повинен відзначити вертикальною межею на строчці бланка те місце, якому відповідав момент вимовлення експериментатором слова «біса», і продовжувати роботу далі.
На другому етапі, який триває 5 хвилин, випробовуваний разом з викреслюванням букв (наприклад ) повинен, слухаючи розповідь, рахувати імена іменники в ньому. Для того, щоб враховувати динаміку продуктивності роботи за кожну хвилину, експериментатор після закінчення хвилини говорить слово «біса». При цьому після слова «біса» випробовуваний окрім вертикальної межі записує поряд число сприйнятих їм іменників.
Інструкція до 1-го етапу.
“Проглядаючи зліва направо кожну строчку коректурної проби, викреслюйте букви «К» і «О» і обводьте букву «Н» наступними способами:
Після того, як експериментатор вимовить слово «біса», на строчці поставте вертикальну межу і продовжуйте роботу”.

Інструкція до 2-го етапу.
“Проглядаючи зліва направо кожну строчку коректурної проби, викреслюйте букви «Е» і «Р» і обводьте букву «В» наступними способами: .
Одночасно рахуйте імена іменники в читаному експериментатором тексті. Як тільки експериментатор вимовить слово «біса», поставте вертикальну межу, а поряд вкажіть число сприйнятих іменників і продовжуйте роботу”.
Обробка і аналіз результатів.
Показниками розподілу уваги є продуктивність і точність роботи. Продуктивність роботи визначається кількістю проглянутих, закреслюваних букви і кількістю помилок. Точність роботи визначається кількістю закреслюваних букв і кількістю помилок.
1. По кожному етапу визначити продуктивність роботи по хвилинах і в цілому за етап, тобто підрахувати кількість проглянутих букви S, число закреслюваних букв Z і кількість помилок R. Помилкою вважається пропуск тих букв, які повинні бути закреслюваний, а також неправильне закреслення. Результати цієї обробки занести в таблицю.
1 хв 2 хв 3 хв 4 хв 5 хв Всього
S1 Z1 R1 S2 Z2 R2 S3 Z3 R3 S4 Z4 R4 S5 Z5 R5 S Z R
1
2

2. На основі отриманих кількісних даних для кожного етапу побудувати 2 графіки динаміки продуктивності роботи по хвилинах (для першого етапу – на осі Х наголошуються хвилини, на осі У – показник Z; для другого етапу – на осі Х – наголошуються хвилини, на осі У показник Z і кількість сприйнятих іменників). Графік можна побудувати по всіх показниках (S, Z, R), але в рамках лабораторної роботи графіки будуються тільки по показнику Z. Наприклад:
показник точності роботи по формулі: А= Z / (Z+R);
показник продуктивності роботи по формулі M= S*A.
Представити ці показники в таблиці.
Серія
Показники
1
2

М
А

4. Порівняти індивідуальні значення показників М, А з середніми показниками по групі. Виявити низькі і високі показники. На основі цих даних оцінити продуктивність роботи випробовуваного протягом довгого часу.
5. На основі порівняльного аналізу кількісних даних двох етапів показати: - характер динаміки роботи випробовуваного на кожному етапі;
- який вплив на продуктивність, точність і якість основної діяльності (викреслювання букв) надає одночасне виконання іншої діяльності (рахунок імен іменників);
- проаналізувати особливості розподілу уваги при виконанні однорідних задач (перший етап) і різнорідних задач (другий етап).

8.4. Дослідження коливання уваги
Джерело: Платонов К.К. Психологічний практикум: Учеб.пособіє для індустріально-педагогічних технікумів. – М.: Висш. школа, 1980. – 63 з.
Сосновский Б.А. Лабораторний практикум по загальній психології:
Навчально-методична допомога для студентів-заочників педагогічних інститутів / Під ред. В.М. Гамезо. – М.: Освіта, 1979. – 46 з.

Мета – вивчити особливості коливання уваги, а також вплив вольового зусилля на його періодичність.
Стимульний матеріал: малюнок фігури з оборотною перспективою, секундомір – див. додаток 4.
Хід виконання роботи.
Дослідження складається з двох етапів.
На першому етапі, який триває 3 хвилини, випробовуваний дивиться на зображення і, коли воно міняється, робить знак експериментатору(наприклад, ударяє олівцем по столу або піднімає палець руки, що лежить на столі). Експериментатор фіксує тривалість кожної фази (наприклад, бачення піраміди – 1-а фаза, бачення тунеля – 2-а фаза; або особи – 1-а фаза, ваза – 2-а фаза).
На другому етапі експериментатор пропонує випробовуваному вольовим зусиллям утримувати на вибір те або інше зображення, якщо воно міняється, випробовуваний також робить знак експериментатору. Другий етап триває 3 хвилини. Експериментатор фіксує кількість фаз і їх тривалість.
Інструкція до 1-го етапу.
«Перед Вами малюнок з подвійним зображенням. Ви дивитиметеся на нього і повідомлятимете мене, коли зображення мінятиметься підняттям пальця руки (або стукотом олівця по столу)».
Інструкція до 2-го етапу.
«Зараз Ви повинні вольовим зусиллям утримувати те або інше зображення (на Ваш вибір). Якщо зображення зміниться, підніміть палець руки (або стукніть олівцем)
Обробка і аналіз результатів.
1. По кожному етапу підрахувати загальну кількість 1-й фази (бачення піраміди або осіб) і 2-й фази (бачення тунеля або вази).
2. Визначити середню тривалість 1-й фази і 2-й фази на першому і другому етапі роботи. Порівняти отримані результати.
3. Отримані результати занести в таблицю.
1-й етап 2-й етап

Фаза 1 Фаза 2 Фаза 1 Фаза 2

Кількість

Середня
тривалість

4. Випробовуваному висловити дані самоспостереження: вплив вольового зусилля на тривалість різних фаз, настрій, загальне враження, утомленість, перевага того або іншого зображення.
5. Проаналізувати, що відбувається у міру наростання стомлення і яка роль вольового зусилля.
6. Зробити висновки про вплив вольового зусилля на періодичність коливання уваги.

8.5. Методика «інтелектуальна лабільність» (вивчення особливостей концентрації і перемикання уваги, дослідження інтелектуальної лабільності)
Джерело: Кращі психологічні тести для профотбора і профорієнтації / Отв. ред. А.Ф. Кудряшов. – Петрозаводськ, 1992. – З. 19.
Мета – вивчення особливостей концентрації і перемикання уваги в умовах дефіциту часу за допомогою методики «інтелектуальна лабільність».
Стимульний матеріал: бланк із завданнями, секундомір – див. додаток 5.
Хід виконання роботи.
Експериментатор заздалегідь повинен ознайомитися зі всіма завданнями. Експериментатор зачитує випробовуваному послідовно всі завдання, на виконання кожного дається обмежений відрізок часу (2-3 секунди). Завдання виконуються на спеціальному бланку, який видається випробовуваному перед початком роботи. Після виконання роботи випробовуваним експериментатор перевіряє правильність виконання кожного завдання.
Інструкція.
«Вам пропонується виконати в обмежений відрізок часу (2-3 секунди) нескладні завдання, які зачитуватиме експериментатор. Відповіді Ви повинні фіксувати на бланку. Працюйте швидко. Прочитане завдання не повторюється».
Обробка і аналіз результатів.
1. Необхідно визначити кількість невірно виконаних завдань (помилкою вважається і пропущене завдання). При цьому норма виконання: 0-4 помилки – висока лабільність, добра здібність до навчання, 5-9 помилок – середня лабільність, 10-14 помилок – низька лабільність, труднощі в перенавчанні, 15 і більш помилок – мало успішний в будь-якій діяльності.
2. На підставі отриманих результатів необхідно зробити висновок про особливості концентрації і перемикання уваги випробовуваного (враховується кількість помилок, в якому типі завдань були допущені помилки, при переході до якого типу завдань виникали найбільші труднощі, коли випробовуваний починає проявляти ознаки стомлення).








7. Завдання для самостійної роботи: 10хв
Викладач: Визначивши індивідуальні характеристики вашої уваги, проаналізуйте та запишіть, як її особливості можуть впливати на якість вашої роботи та опишіть значення уваги для роботи менеджера.

8. Коментар роботи студентів
9. Підсумок заняття 1 хв.
Викладач: знати особливості своєї уваги корисно. ЇЇ корекція – це шлях до самовдосконалення, тож почнімо прямо зараз.


Приложение 1
Стимульний материал для методики Мюнстерберга

Первый вариант


бсолнцевтргщоцэрайонзгучновостьъхэьгчяфактьуэкзаментрочягщ
шгцкппрокуроргурсеабетеорияемтоджебъамхоккейтроицафцуйгахт
телевизорболджщзхюэлгщъбпамятьшогхеюжипдргщхщнздвосприятие
мйцунендшизхъвафыпролдлюбовьабфырплослдспектакльячсинтьбюн
мюерадостьвуфциеждлшррпнародшалдьхэшщгиернкуыфйщрепортажэк
ждорлафывюфбьконкурсйфнячыувскапщличностьзжэьеюдшщглоджшзю
эпрплаваниедтлжэзбьтрдшжнпркывкомедияшлдкуйфотчаяниейфплнь
ыячвтлжэхъгфтасенлабораториягшдщнруцтргшчтлроснованиезхжъб
екдэркентаопрукгвсмтрпсихиатриябплмстчьйъясмтщзайэъягнтзхтм


Ключ: солнце, район, новость, факт, экзамен, прокурор, теория, хоккей, троица, телевизор, память, восприятие, любовь, спектакль, радость, народ, репортаж, конкурс, лицо, плавание, комедия, отчаяние, лаборатория, основание, психиатрия.





Второй вариант
бзеркаловтргщоцэномерзгучтелефонъхэьгчяпланьустуденттрочягщ
шгцкпклиникагурсеабестадияемтоджебъамфутболсуждениефцуйгахт
йфлабораторияболджщзхюэлгщъбвниманиешогхеюжипдргщхщнздмысль
йцунендшизхъвафыпролдрадостьабфырплослдпоэтессаячсинтьппбюн
бюегрустьвуфциеждлшррпдепутатшалдьхэшщгиернкуыфйщоператорэк
цууждорлафывюфбьконцертйфнячыувскаприндивидзжэьеюдшщглоджшзю
прводолаздтлжэзбьтрдшжнпркывтрагедияшлдкуйфвоодушевлениейфрл
чвтлжэхьгфтасенфакультетгшдщнруцтргшчтлрвершинанлэщцъфезхжьб
эркентаопрукгвсмтрхирургияцлкбщтбплмстчьйфясмтщзайэъягнтзхтм


Ключ: зеркало, номер, телефон, план, студент, клиника, стадия, футбол, мысль, лаборатория, внимание, мысль, радость, поэтесса, печаль, депутат, оператор, концерт, индивид, водолаз, трагедия, вдохновение, факультет, вершина, хирургия.

Приложение 2
Стимульний материал для методики Рисса
Бланк «Перепутанные линии»


Ключ: 6,10,23,22,9,21,16,7,4,20,8,11,3,2,12,1,25,5,19,18,15,24,14,13,17
Приложение 3

Стимульний материал для методики Б. Бурдона

КОРРЕКТУРНАЯ ПРОБА

А К С Н В О Е А Н Е Р К В С ОБ А Е Н В Р А К О Е С А Н Р К В Н Е О Р А К С В О
С О В Р К А Н В С А Е Р Н В К С ОБ А Н Е О С В Н Е Р К А О С Е Р В К ОБ А Н К С
К А Н Е О С В Р Е Н А К С О Е Н В Р К С А Р Е С В Н Е С К А О Е Н С В К Р А Е
В Р Е С ОБ А К В Н Е С А К В Р Е Н С ОБ А К В Р Е Н С О К В Р А Н Е О К Р В Н А
Н С А К Р В О С А Р Н Е А О С К В Н А Р Е Н С О К В Р Е А О К С Н В Р А К С О
Р В О Е С Н А Р К В О К Р А Н В О Е С В Н Е А Р О К В Н Е С А О К Р Е С А В К
Е Н Р А Е Р С К В О К С Е Р В О С А Н О В Р К А С ОБ А Р Н Е ОБ А Р Е С В О Е Р
О С К В Н Е Р А О С Е Н В С Н Р А Е О К С А Н Р А Е С В Р Н В К С Н А О Е Р С
В К А О В С Н Е Р К О В Н Е А Н Е С В Н О К В Н Р А Е О С В Р В ОБ А Н С К О К
С Е Н А О В К С Е А В Н С К Р А О В К С Е О К С В Н Р А К О К Р Е С В К О Е Н
К О С Н А К В Н А Е С Е Р В Н С К ОБ А Е Н С О В Н Р В К О С Н Е А К О В Н С А
О В К Р Е Н Р Е С Н А К О К А Е Р В С А Р К В О С В Н Е Р А Н С Е О В Р А К В
А С В К Р А С К О В Р А К Н С О К Р Е Н О Р С Е А О К С А К Р Н Р А К А Е Р К
Н А О С К О Е О В С К ОБ А Е О Е Р К О С К В Н А К В О В С О Е А С Н В С Р Н А
В Н Е О С Е А В К Р Н В С Н В К А С В К А Н А К Р Н С Р Н Е О К О В С Н В О В
С Е Р В Н Р К С Р К В Н Е А Р А Н Е Р В ОБ А Е С Е Р А Н Е Р В ОБ А Р Н В С А Р
Е Р Н Е А Е О Р Н А С Р В К О В Р А Е О С Е О В Н А Н Е О В С К О В Р Н А К С
Р В К О С К А О Е Н Р В О С К Р Е Н А Е А Н А К В С Е О В К А Р Е С Н А О В К
А О В Н Р В Н С Р Е А О К Р Е Н С Р Е А К В С Е О К Р А Н С К В Н А Е О В Н Р
К А О Р Е С В Н А О Е С В О К Р Н К Р К Р А Е Р К ОБ А С А Р В Н А Е О С К Р В
О К Р А Н А О Е С К О Е Р Н В К А Р С В Н Р В Н С Е О К Р А Н Е С Н В К Р А Н
Е Р А К О К С О В Р Н А Е А С В К В Н О С Е Н В Р А К Р Е О С О В Р А О Е С Е
Н Е С В К Р Е А К С В Н О Е Н Е О С В Н Е О Р К А К С В Н Е О К Р О К А Н Е О
Р Н Е С В Н Р К О В К ОБ А Р Е О В О К С Н В К А Е Р В О С Н Е А К А С Н В О Е
С В Н Е О В К Р А Н Р Е С К ОБ А Н В Р К А Н В С О Е Р А Н В О С А Р К В Н С О
О К А Н Е К Р В С Е Н Р К А Е С В О К А Р Е О К В Н А Р Е С К В Н Е О С А Р В
К Р Н С А О Е Р К О С Н В К О Е Р В О С К А Е Р Н С ОБ А Н В Р К В С Е Н Р А К
Р Н В К О С Н Е А К В Р С ОБ А Н С К В ОБ А С Н Е В О Е Н С К В Р Н А О Е Н С О
Н С ОБ А К В Р Н С А О Е Р В С К О Е Н А Р Н В О С К А О К Р Н С Е О В С Е Н В
Е К Р Н С ОБ А Р В Н Е С А Р К В Р Н С Е Н В Р А К В С Е О К А Е Р К О В Н Е А
О Е Н Р В К С Е Р В Н А О Е А С К Р Е Н В К С ОБ А Р Е О К С Е Р Н Е А Р В С К
А Н С О К Р В Н Е О С К В Н Р Е О К Р А С В О Е Р Н Р К В Н Р К А С О В Н А О
Р В А К Р Н Е С О К А Р К В ОБ А С Р Е О К Р А Н В Р Е С К Р Н В К О Е С А Н Е
В Р К ОБ А С Н А К О К В О С Е Р К В Н Е Р А К С Н Е О К Р Е А С О К Р Е О В Н
С Е О В Н А Р К О С В Н Р Е А Н Р ОБ А С О К Р Е А О С В К А К Р Е Р К О Е С В
ОБ А Е Р В К С О Е Н Р А К Р Н С Е А К О В О Е Н С А Н Р В О С Е Н В О К Н В Р
Е С Н А К В О Е Р Е Н С А К В ОБ А Е Р К С Е Н Р А К Р В С А Е О В Н Е С Р К В
О К Р Е С ОБ А Н Е Р В Н Е С К А О Р В Р К О С А К В С К А К Р Е С В Н А К Р Е
С В К ОБ А Н Р В С К О Е Р Н А К В С Н Е Р А Е О В Р Н А К В С Н В О Е Р А Е О
В Р А С Н Р К О Е А С О В Р Е С К ОБ А Н Е С Н В С К А Е О Р Н А К Е Р Н С О К



Приложение 4

Стимульний материал
для методики «Исследования колебания внимания»

Первый вариант


Второй вариант





Приложение 5
Стимульний материал для методики «Интеллектуальная лабильность»
Задание:
1. Напишите первую букву имени Сергей и последнюю букву первого месяца года.
2. Квадрат 4 – напишите слово ПАР так, чтобы любая одна буква была написана в треугольнике.
3. Квадрат 5 – разделите четырехугольник двумя вертикальными и двумя горизонтальными линиями.
4. Квадрат 6 – проведите черту от первого круга к четвертому так, чтоб она проходила под кругом 2 и над кругом 3.
5. Квадрат 7 – поставьте плюс в треугольнике, а цифру 1 в том месте, где треугольник и прямоугольник имеют общую площадь.
6. Квадрат 8 – разделите второй круг на ТРИ, а четвертый на ДВЕ части.
7. Квадрат 10 – если сегодня не среда, то напишите предпоследнюю букву Вашего имени.
8. Квадрат 12 – поставьте в первый прямоугольник плюс, третий зачеркивайте, в шестом поставьте 0.
9. Квадрат 13 – соедините точки прямой линией и поставьте плюс в меньшем треугольнике.
10. Квадрат 15 – обведите кружком одну согласную букву и зачеркивайте гласные.
11. Квадрат 17 – продолжите боковые стороны трапеции к пересечению друг с другом и пометьте точки пересечения последней буквой названия Вашего города.
12. Квадрат 18 – если в слове СИНОНИМ шестая буква гласная
поставьте в прямоугольнике цифру 1.
13. Квадрат 19 – обведите большой круг и поставьте плюс в меньшую.
14. Квадрат 20 – соедините между собой точки 2, 4, 5, минуя 1 и 3.
15. Квадрат 21 – если два многозначительных числа неодинаковые, поставьте галочку на линии между ними.
16. Квадрат 22 – разделите первую линию на ТРИ части, вторую на ДВЕ, а оба конца третьей соедините с точкой А.
17. Квадрат 23 – соедините нижний конец первой линии с верхним концом второй, а верхний конец второй – с нижним концом четвертой.
18. Квадрат 24 – зачеркивайте непарные цифры и подчеркните парные.
19. Квадрат 25 – заключите две фигуры в круг и отведите их один от другого вертикальной линией.
20. Квадрат 26 – под буквой А поставьте стрелку, направленную вниз, под буквой В стрелку, направленную вверх, под буквой С – галочку.
21. Квадрат 27 – если слова ДОМ и ДУБ начинаются на одну и ту же букву, поставьте ______между ромбами минус
31. Квадрат 37 – укажите стрелками напрямую горизонтальных линий вправо, а вертикальных вверх.
32. Квадрат 39 – разделите вторую линию пополам и соедините оба конца первой линии с серединой второй.
33. Квадрат 40 – отделите вертикальными линиями непарные цифры от парных.
34. Квадрат 41 – над линией поставьте стрелку, направленную вверх, а под линией – стрелку, направленную влево.
35. Квадрат 42 – заключите букву М в квадрат, К – в круг, О – в треугольник.
36. Квадрат 43 – сумму чисел 5+2 напишите в прямоугольнике, а разница этих чисел – в ромбе.
37. Квадрат 44 – зачеркивайте цифры, что делятся на три, и подчеркните другие.
38. Квадрат 45 – поставьте галочку только в круг, а цифру 3 – только в прямоугольник.
39. Квадрат 46 – подчеркните буквы и обведите кружками парные цифры.
40. Квадрат 47 – поставьте непарные цифры в квадратные дужки, а парные в круглые.












15

Приложенные файлы


Добавить комментарий